top of page

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), Закон України «Про освіту» вимагають нових підходів у навчанні та вихованні учнівської молоді, спрямованих насамперед на пробудження і розвиток природних сил, можливостей особистості. Розбудова національної школи в незалежній Україні потребує небхідного підходу до освіти в цілому, й «літературної – особливо передусім і в силу її пріоритетності серед факторів духовного вираження людини» (В.Вернадський). Виходячи з цього, метою моєї власної педагогічної діяльності є: формування особистості, здатної до творчої самореалізації, яка може мислити, здобувати знання, приймати рішення.

    Творчі здібності дитини... Це одна з найважливіших проблем сучасної педагогічної науки. Ще Л.М.Толстой наголошував: «Якщо учень в школі не навчився нічого творити, то і в житті він завжди буде тільки повторювати, копіювати».

    Творча особистість - це особистість здатна вирішувати складні завдання, розкривати закономірності і зв'язки між предметами і явищами, яка може пропонувати нові ідеї. Психологія і педагогіка Життєтворчості стверджують, що гармонійний розвиток особистості неможливий без виховання її творчої активності, де і будуть проявлятися її творчі здібності. Творчі здібності є продуктом розвитку, при якому інтерес та захоплення є головними рушійними силами, що спонукають дитину до творчості. Урок літератури, в реалізації згаданих завдань, посідає особливе місце. На уроці літератури учень сам поринає у світ творчості - він знайомиться з художньою лабораторією письменника, його виражальними засобами, ставиться в умови, коли треба написати творчу роботу та захистити її. Тож, головне на уроці літератури — організація творчого процесу. Саме тому за кінцеву я ставлю: «Формування творчого читача»

     Як посилити творчий компонент уроку? Що треба зробити, щоб цей компонент став стилем поведінки кожного випускника? Як слід вивчати літературу, щоб це вивчення стимулювало розвиток творчих здібностей, схильностей - уміння нестандартно мислити, швидко орієнтуватися в ситуації, здатність переносити знання в нові умови? Як активізувати особистісний потенціал учня?

Проектно-конструкторська діяльність вчителя з метою формування творчого читача

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

    Реалізувати ці завдання та досягти кінцевої мети мені допомагає проектно-конструкторська діяльність, яка передбачає зміну функцій вчителя і учня на уроці, нові підходи у підготовці вчителя до роботи.                   

    Відповідно до мети шкільної освіти перед кожним вчителем постає завдання – формування особистості учня, здатного самостійно мислити, ознайомлення учня зі способами розумової діяльності, розвиток потенційних можливостей дітей. Адже нашому суспільству потрібна така особистість, яка здатна самостійно мислити та здобувати знання.  Вчитель повинен постійно працювати над розвитком потреби до самостійного пізнання, до вироблення потреби в дітей вдосконалювати і розвивати свої вміння, до формування вмінь застосовувати За цієї умови змінюється роль вчителя, який не передає інформацію, а сприяє тому, щоб учні, здобувши потрібну інформацію, ефективно і творчо освоїли її, критично осмислили, вміло застосували у професійній чи життєвій ситуації. Отже, вчитель виступає як організатор, партнер, технолог.  Ще В.О.Сухомлинський наголошував: «Добувати знання – це означає відкривати істину, відповідати на запитання. Добивайтесь того, щоб ваші учні побачили, відчули незрозуміле, щоб перед ними постало запитання». Це є предметом дослідження і обговорення у вітчизняній і зарубіжній науці (Н.Волошина, В.Шуляр, В.Монахов, В.Штейнберг та інші.  Особлива роль при цьому відводиться вчителю, адже саме він моделює навчальні ситуації на уроці літератури, які допомагають добитися кінцевої мети.

   Отже, змінюються функції вчителя:

  • Він проектує траєкторію розвитку творчого читача;

  • Моделює навчальні ситуації, які допомагають учневі стати кваліфікованим читачем, здатним до творчої самореалізації;

  • Організовує самостійний навчальний процес учнів.

     Кінцевим продуктом проектно-конструкторської діяльності вчителя має бути підготовлена модель уроку.  Ще В.О.Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все життя. «Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції» Свої погляди на підготовку вчителя до уроку висловили вчені з педагогіки М.М.Фіцула, Н.Є.Мойсеюк, М.І.Болдирєв, учені-методисти Л.М.Мірошніченко, Є.А.Пасічник.

Тож, при підготовці до уроку дотримуюся таких вимог:

  • чітке визначення теми уроку та ключового слова теми уроку;

  • чітко визначити завдання для учнів (не більше 3-4);

  • робота з епіграфом, який має допомогти розкрити тему;

  • моделювання навчальних ситуацій відповідно до мети, завдань,

форми, типу уроку, що сприятимуть творчому засвоєнню матеріалу;

  • конструювання системи варіативних, особистісно-орієнтованих запитань і завдань (індивідуальної і в групах);

  • операційно-інструментальна розробка, підготовка наочних засобів навчання( опорні конспекти, стенди кабінету, картки-завдання);

  • забезпечення технологічності, особистісно-зорієнтованого простору та створення комфортного соціо-культурного середовища спілкування між суб’єктами навчально-виховного процесу, спрямованість на розкриття творчих здібностей учнів (діалогові форми навчання, робота в групах, застосування дитячих творчих робіт);

  • особлива увагу – закінченню уроку, що повинно органічно поєднатися з  його початком.

  • визначення ліній зворотнього зв’язку й корекції навчального процесу;

  • операційно-інструментальна розробка та підготовка опорних конспектів чи логічних схем.

   Проблема сучасного уроку знайшла своє відображення у цілому ряді досліджень дидактів (С.Іванов, Ю.Зотов, В.Онищук, М.Махмутов), класиків методики літератури (Н.Волошина, Є.Пасічник, Л.Мірошніченко, О.Ісаєва), вчителів-практиків (О.Демчук, О.Заболотний, В.Фесенко та ін..).

  Проектно-конструкторська діяльність вчителя літератури включає такі етапи роботи:

  • проектно-кнструкторська модель вивчення курсу (календарне планування);

  • проектно-конструкторська модель вивчення теми (маршрутні листи, підбір матеріалів на інформаційні стенди);

  • проектно-конструкторська модель уроку літератури (поурочний план);

  • траекторія літературного розвитку творчого учня-читача ( робота над проектами, позакласна робота, літературний клуб).

  В своїй проектно-конструкторській діяльності дотримуюся принципів, розроблених В.Шуляром:

  • принцип «надзавдання» для учнів;

  • принцип інформаційності та універсальності;

  • принцип динамічності та гнучкості;

  • принцип театрального дійства;

  • принцип драматизму;

  • принцип активної взаємодії та спілкування.

     Спираючись на сучасні досягнення психології та педагогіки, враховуючи основні положення та вимоги Державної національної програми «Освіта», Закону України «Про освіту», програмних вимог з предмету, творчо використовуючи спадщину В.О.Сухомлинського,

методичні знахідки у викладанні зарубіжної літератури, ставлю собі за мету: «Застосовуючи інноваційні технології, навчити учнів здобувати знання, використовувати їх, на основі цих знань творити щось нове, формувати творчого читача» .

    Враховуючи, що завдання навчання й освіти полягає не просто в повідомленні знань, але і в перетворенні їх на інструмент творчого освоєння світу, мною розроблена модель формування творчого читача.

 

Модель формування творчого читача: ТВОРЧІСТЬ АВТОРА - ТВОРЧЕ ЧИТАННЯ - ТВОРЧЕ ОБГОВОРЕННЯ - ТВОРЕННЯ ВЛАСНОГО ТВОРУ - ТВОРЧЕ ЗАСТОСУВАННЯ ВЛАСНОГО ТВОРУ НА УРОЦІ.

 

    Така модель забезпечує виконання загальної мети шкільної літературної освіти яка пропонується науковцями по-різному (Н.Волошина, П.Білоус, В.Марко, Н.Пастушенко). В свій час над моделлю ідеального випускника працювали Т.Гілберг, М.Бахтін, П.Білоус, Н.Пастушенко.

    Тож, як бачимо, проектно-конструкторська діяльність вчителя передбачає творчий підхід вчителя до роботи. «Вчитель має бути творцем» (А.Дістервег). Тому і прагну уникати в своїй роботі одноманітності при вирішенні повсякденних проблем. «Урок іде цікаво – це значить, що навчання, мислення супроводжуються почуттями піднесення, схвилювання учня, подиву, інколи навіть зачудування перед істиною, яка відкривається усвідомленням і відчуттям своїх розумових сил, радістю творчості, гордістю за велич розуму й волі людини», - писав В.О.Сухомлинський. Радісним, цікавим і бажаним, а значить і результативним є такий урок, який яскраво вирізняється стилем, формами, засобами навчання, який забезпечує мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, дає відчуття потреби в самоосвіті, зрештою сприяє розвитку творчої особистості.

      Працювати саме так спонукає і мета літературної освіти: формування повноцінного читача, здатного вибирати, читати і розуміти книги, переживати процес читання як етап власної творчості і власного духовного розвитку. «Розвивати почуття і мислення школярів, їх читацьку культуру та творчі здібності, сприяти їхньому індивідуальному самовиявленню» - одне з головних завдань, які записані в програмах по зарубіжній літературі.

   Для того, щоб успішно реалізовувати поставлені завдання, слід, перш за все, створити необхідний емоційний фон, коли учневі хочеться працювати, коли він задоволений результатами своєї праці, залишаючи право на її

самобутність, унікальність, прагну створити умови для позитивного розвитку дитини, дотримуючись принципів особистісно-зорієнтованого навчання та виховання.

1.   Повага до дитини, її думки, її позиції.

2.   Співробітництво і співдружність вчителя і учня по типу: «дорослий – дорослий»; тоді дитина має можливість самостійно мислити, проявляти

незалежність, здатність вибирати, обмінюватися думками.

3.   Створюю різноманітні педагогічні ситуації особистісного вибору, співпереживання, гарантованого успіху.

4.   Ставлю перед дітьми зрозумілі і посильні завдання, організовуючи індивідуальну, групову, парну чи колективну роботу.

    Результатом роботи над проблемою «Проектно-конструкторська    діяльність вчителя літератури у формуванні творчого читача» є такі методичні знахідки:

  1. Робота учнів на творчими проектами «Цікаві завдання до уроків літератури» та використання їх на уроках.

  2. Робота в групах.

  3. Використання бази кабінету зарубіжної літератури у формування творчого читача.

  4. Використання матриць на уроках з розвитку зв’язного мовлення.

  5. Позакласна робота з предмету по формуванню творчого читача.

Саме ці методичні знахідки допомагають мені забезпечити технологічність навчально-виховного процесу і спрямовані на розкриття творчих здібностей учня, та й самого вчителя.

Актуальність проблеми та її наукове обгрунтування

Основи проектно-конструкторської діяльності вчителя

Проектно-конструкторська модель вивчення теми

 

 

Використання бази кабінету зарубіжної літератури у формування творчого читача

  Проектно-конструкторська модель вивчення теми включає розробку вчителем маршрутних листів, підбір матеріалів до інформаційних стендів,

складання списку літератури для додаткового та поглибленого опрацювання за матеріалами кабінету, бібліотек, Інтернету. При цьому важливу роль у формуванні творчого читача відіграє кабінет літератури. Досвід роботи «Роль кабінету зарубіжної літератури у формуванні творчого читача» надруковано в журналі «Всесвітня література» № 9 за 2009 рік.

     Особливу увагу приділяю складанню маршрутних листів теми. Маршрутний лист теми – це обов’язково і важливо. Своїми роздумами щодо цього я ділилася з читачами журналу «Всесвітня література» № 4 за 2001 рік («Критерії оцінювання знань»).

При складання маршрутних листів вчитель повинен вказати літературу для обов’язкового, позакласного та самостійного читання, твори для вивчення напам’ять, роботирозвитку зв’язного мовлення та дати учням перелік запитань і завдань до тематичного оцінювання. Інколи в маршрутних листах я даю інформацію про позакласний захід, який буде проведено після вивчення тої чи іншої теми. Так, наприклад, при вивченні в 5 класі теми «Літературна казка» я пропоную провести «Подорож в країну Лукомор’я» за казками О.С.Пушкіна. (Див.Уроки-подорожі. «Ігрові форми і методи на уроках зарубіжної літератури». Київ. «Шкільний світ». 2008.

Робота в групах.  Діалогові технології навчання

      Серед інших інноваційних тенденцій, що виявляються останнім часом під час вивчення літератури, доречно, звернути увагу на активне за­стосування діалогових (інтерактивних) технологій навчан­ня.  Інтерактивне навчання - це навчання, побудоване на принципах взає­модії учня з усіма учасниками та об'єктами педагогіч­ного процесу. Отже, інтерактивне навчання—це кому­нікативно-діалогічне навчання, що спрямоване на активізацію пізнавальної діяльності школярів.

     Таким чином, під час вивчення літератури мають здійснюватися так звані мікро- та макродіалоги, коли по­чаткове сприйняття читачем художнього твору під час обговорення, обміну думками між усіма учасниками навчального процесу коригується та поглиблюється, що веде до створення у свідомості школяра свого "власного тексту", збагаченого особистішим «Я». Тобто діалог як форма свідомої діяльності в сучасному світі має стати основним психологічним та етико-культурним принци­пом вивчення літератури.

     Інтерактивне навчання найефективніше. Воно перед­бачає насамперед роботу в групах, в парах, тобто навчан­ня з елементами взаємонавчання, коли роботою на уроці охоплений весь клас, а учні не тільки вивчають новий матеріал, а й набувають навичок самостійної роботи, роз­витку мовлення. Працюючи в парах, групах, виконуючи спільні завдання, вони вчаться спілкуватися, критично мислити, приймати обдумані рішення.

Робота в парах і групах дає можливість обмінятися ідеями з парт­нером, який формує навички спілкування, висловлюван­ня своїх думок, вміння вести дискусію. Учні можуть взяти інтерв'ю одне в одного, відредагувати роботу товариша, оцінити її. Учитель у цій ситуації виконує роль консультанта і організатора самостійного навчального процесу.

Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах

  1. Епізодична організація групової роботи не дасть вагомих результатів. Вчителю слід усвідомити, що для того, щоб судити про ефективність

  2. даної технології, слід провести не один урок, а за даною технологією попрацювати хача б одну чверть чи, принаймі, одну тему. Для цього слід розставити в класі парти так, щоб кожна група сиділа за одним столом.

  3. Учні в групи не розподіляються, а об’єднуються навколо одного лідера, це учень, який має авторитет серед однокласників (діалог в групі стане можливим тільки на основі взаємної симпатії) та добре знає літературу, адже саме він повинен прийти на допомогу товаришеві в першу чергу.

  4. Робота в групах передбачає розподіл ролей та спільне дослідження проблем, виконання запропонованих учите­лем завдань. Такі види діяльності дають можливість вклю­чити в процес активного навчання кожного учня.

  5. Для того, щоб кожен учень був задіяний у роботі, учням пропонуються завдання за 4-ма рівнями. Учні самостійно обирають, який рівень завдання вони виконуватимуть. При цьому, при виконанні наступного завдання ролі можуть помінятися. Роль капітана – слідкувати за тим, щоб всі завдання, запропоновані для групи, були виконані.

  6. При підготовці до такого уроку, вчитель повинен обов’язково підготувати інформаційну карту уроку для кожної команди, де чітко буде вказано, що учням слід робити та який інтерактивний метод при цьому буде використано.

  7. Для кожної групи слід підготувати технологічні карти «Інтерактивні методи навчання», де даватиметься інструктаж щодо кожного методу роботи.

    Отже, як бачимо від учителя вимагається знання та вміння технологій програмно-планувальної,  конструктивно-операційної діяльності та вміння моделювати навчальні ситуації на уроці. Скласти таку операційну карту нелегко, адже тут треба спроектувати роботу наперед, передбачити варіативні і рівневі завдання, змоделювати навчальні ситуації за принципами «театрального дійства» та, навіть, передбачити ситуативні навчальні ситуації. Але саме за такими інформаційними картками легко учням працювати в групах, а вчитель тоді зможе виконувати функції координатора та організатора самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

          Використання матриць

 

     Письмові роботи з розвитку мови – дійовий засіб розвитку творчих здібностей учнів, адже саме ці уроки закладають

основи формування мовленевих вмінь та розвивають в учнів навички створення власних творів. В практиці роботи вчителя постійно виникають проблеми в написанні учнями робіт з розвитку зв’язного мовлення. Дуже часто трапляються так, що учень читав текст, добре розуміється в ньому, а робота з розвитку зв’язного мовлення написана нижче його навчальних можливостей.

Велика роль у подоланні цих негативних явищ належить вчителю, який повинен зацікавити учнів даною темою письмової роботи, запропонувати учням посильний вид роботи, передбачити можливість творчого пошуку. В.О.Сухомлинський писав: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в юних серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання». Тобто, створити для учня ситуацію успіху. На уроках розвитку зв’язного мовлення ситуацію успіху допомагають забезпечити матриці .      В основу технології покладено метод «незакінчених речень» та «реконструкції тексту». Складаючи матриці, вчитель проектує розвиток учня і, водночас, створює ситуацію успіху. Адже, користуючись матрицею кожен учень вже зможе написати письмову роботу. Такі матриці передбачають особистісно-орієнтований підхід до учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Так, учні з початковим і середнім рівнем навчальних досягнень вставляють пропущені слова, дописують речення. Учні з достатнім рівнем навчальних досягнень наведуть приклади з тексту. А високий рівень – використають цитати, висловлять свою думку, обґрунтують актуальність проблеми, розкриють роль засобів художньої реальності. Такі матриці привчають дітей висловлювати думки логічно, послідовно. Але, як бачимо, є і поле розвитку творчих здібностей учня, адже як саме виконати роботу він вибирає сам.

Хочу зазначити, що такі … слід використовувати в середніх класах і тоді, коли з даним видом роботи учні зустрічаються вперше. Якщо навчальні можливості учнів класу посередні, то можна і надалі їм пропонувати писати роботи за допомогою матриць, але при цьому, вчитель, складаючи матриці, більше відводить місця для висловлювання власних думок, таким чином привчаючи учнів до самостійної роботи. Тому, я вважаю, що використання матриць вже в старших класах буде недоречним. Адже  до того часу учні вже будуть ознайомлені з усіма видами  письмових робіт та будуть ознайомлені з технологією написання таких робіт.

 

Позакласна робота з предмету

 

     Формуванню творчого читача, а загалом і творчої особистості сприяє і вся система позакласної роботи - це літературний клуб. Саме клубна організація роботи може об'єднати різні форми позакласної роботи в єдине ціле, залучити до роботи якнайбільше дітей, сприяє розвитку творчої активності особистості. Мета діяльності клубу: літературний розвиток учнів, розвиток творчих здібностей, залучення учнів до участі та проведення загальношкільних заходів.

   « …Учитель літератури мусить бути творцем. Він має так розуміти сої обов’язки. Щоб не затримувати природного розвитку дитини, а підносити його, витворюючи довкола дитини атмосферу здорової діяльності, приємний осередок, повний краси, збуджувати в дитині високі почуття, викликати в неї самостійну думку, ініціативу і той святий неспокій, що раз у раз шукає нової правди, нової краси і не кристалізується на чужому, пасивно прийнятому з чужих вуст» ( Софія Русова).

    «У сучасних школярів нема бажання читати…», «не люблять книги…», «не вміють читати…», «не читають…» - ось що можна почути від учителів літератури. Куди ж поділося те читання, яке за формулою Д.Рьоскіна «пробуджувало душах учнів здивування, надію та любов…»?

   Якщо ми звернемося до шкільних програм з літератури, то в пояснювальних записках прочитаємо, що одне із головних завдань вивчення літератури в школі - «.. .підвищити інтерес учнів до читання і розширити їхній читацький досвід…», «виховання потреби в читанні та інтересу до художнього слова…», вчити «правильного, вдумливого, виразного читання та розуміння прочитаного, що буде сприяти розвитку сталої зацікавленості читанням…».

   Отже, проблема залучення учнів до читання, виховання читача – це одне із головних завдань вивчення літератури в школі. Як же можна вирішити цю проблему? Що вчитель літератури має зробити, щоб залучити учнів до книги? Який матеріал корисним і цікавим школярам, яка інформація їх захопить? Щоб дати відповіді на ці та інші питання, вчитель літератури повинен пам’ятати, що на якому б високому рівні не проходили його уроки, вони не будуть мати певних результатів, якщо презентований педагогом навчальний матеріал не буде закріплюватися, поглиблюватися під час позакласних занять, що будуть ґрунтуватися на інтересі учнів до літератури, на їхньому бажанні пізнати багато нового та цікавого з літератури.

   Виходячи з цих міркувань,  саме так організовую позакласну роботу з предмету, а саме через організацію роботи літературного клубу «Серце Данко».

   Чому саме «Серце Данко»? Літературне об’єднання існувало певний час без назви. А ось після вивчення М.Горького «Стара Ізергіль» у засновників

клубу і виникло бажання саме так назвати наше літературне об’єднання.

Що таке літературний клуб?

Це, звичайно, добровільне об’єднання. А про те, кого об’єднує клуб, учні скажуть в своїй рекламі.

                                                                                         Реклама клубу.

      Якщо ви дійсно вважаєте, що книга – один з найцінніших скарбів людства, то літературний клуб саме для вас! Адже тут збираються саме ті, хто цінує книгу, хто намагається пізнати мистецтво слова.

     Якщо ви захоплюєтесь поезією, або навіть самі пробуєте писати, то саме в клубі вас вислухають, вам допоможуть, вас зрозуміють. Саме в літературному клубі ви навчитеся розуміти чарівні звуки поезії!

      Якщо ви маєте акторський хист, то літературний клуб це саме те місце, де ваш талант розкриється в повній мірі!

      Якщо ви ще й прихильник змістовного й цікавого відпочинку, то в літературному клубі на вас чекають незабутні заходи!

    Чому саме клубна форма позакласної роботи?

   Літературний клуб - одна з найзручніших форм організації позакласної роботи. Вона має ряд переваг.

1.  Це багатогранна форма роботи, яка може об'єднати в єдине ціле різні гуртки, факультативи з літератури

2.  Така форма роботи дає можливість об'єднати всі форми позакласної роботи в єдине ціле.

3.  Вона дає також можливість об'єднати зусилля всіх вчителів літератури в школі на реалізацію єдиної мети.

4. Вона дає можливість проводити позакласні заходи у взаємозв'язку з навчальною роботою, з іншими видами мистецтв та іншими шкільними предметами, що дозволяє учням зіставляти, самостійно оцінювати твори, сприяти залученню дітей до читання взагалі, розвивати естетичні смаки школярів.

5.  Клубна форма роботи - це завжди новинка, відкриття, сюрприз, тому дітям тут завжди цікаво.

6.  Колективні форми роботи органічно поєднувати з індивідуальною роботою, що дає можливість виявити творчу активність кожного учня.

7.   Застосування різноманіття методичних прийомів в організації роботи секцій та засідань клубу, що сприяє виконання учнями різних видів робіт, надає можливості активної діяльності кожної дитини.

8.  Залучення до роботи дітей різних категорій, в тому числі і дітей «груп ризику», дітей з різними навчальними досягненнями.

9. Діти можуть працювати відразу в декількох секціях, переходити з однієї секції в іншу, відвідувати ті заходи і бути їх учасниками, які їх зацікавили.

10. При клубі можуть відкриватися різні секції для дітей відповідно до їх уподобань.

11 .Членами літературного клубу можуть бути не тільки учні, а і вчителі, і батьки учнів.

  Отже, літературний клуб - це форма позакласної роботи, яка дає можливість розкрити потенційні можливості дитини, спрямувати її саморозвиток, а головне - сприяє розвитку творчого читача. Так, як однією із функцій вчителя є передбачення очікувальних результатів літературного розвитку особистості, то вчитель повинен спроектувати роботу так, щоб літературний розвиток, який розпочався на уроці, було продовжено в позакласній роботі, а це, в свою чергу, спонукало б учня до саморозвитку в подальшому.

                                           Секція «Поетичне перо».

   Мета: залучення школярів до поезії, поглиблення їх знань про лірику, розвиток творчих можливостей, естетичного смаку школярів, а головне-розкрити юні поетичні здібності.

Працюємо і над розвитком виразного читання учнів. «Як прочитати - це майже теж саме – як зрозуміти», - підкреслювала М. Рибнікова.

   Учням пропонуються різні види робіт по реконструкції поетичних

текстів, підібрати рими, написати вірш за даним початком чи на задану тему; даються поглиблені знання з теорії літератури з їх подальшим закріпленням; працюємо над формуванням образного мислення школярів. Цікавими є зустрічі з поетами Кіровоградщини, з випускниками школи, батьками, які пишуть вірші. При цьому, ми не тільки знайомимося з їх творами, а ще й пробуємо їх інтерпретувати. Кожного року провадимо конкурс авторського вірша та інші поетичні конкурси, тематичні поетичні конкурси.

   Поезії, які пишуть учні, входять до учнівської збірки «Часопис нашої творчості». В збірці є такі рубрики: «За текстами вивчених творів», « Про природу», «Роздуми про вічне» та інші. Мають учні і власні збірки віршів.

  Вірші наших дітей публікуються в обласній пресі.

                                                   Секція «Театральне мистецтво».

   Метою роботи є пробудження інтересу до драматичних творів, до театрального мистецтва взагалі; засобами театрального мистецтва виховування в учнів моральних принципів та естетичного смаку; пропаганда драматичних творів і розширення знань школярів в галузі мистецтва театру; формування культурного глядача, що творчо сприймає драматичний твір. Пріоритетними є такі види роботи: інсценізація учнями окремих епізодів твору; робота над етюдами, постановка невеликих за обсягом п’єс на

шкільну тематику; написання сценаріїв. Учням пропонуються різні види завдань, щоб вони могли відчути себе в різних театральних професіях: і як режисери, і як художники-постановники, актори, костюмери, гримери, тощо.

   Обов’язковим є відвідування театрів, перегляд та обговорення п’єс, співставлення їх з художнім текстом.

Традиційним стало відвідування музею-садиби «Хутір Надії» під час свята «Вересневі самоцвіти».

                                                        Секція «Дозвілля».

   Мета роботи секції: організація змістовного дозвілля учнів; пропаганда художніх творів в органічній єдності з іншими видами мистецтв; залучення учнів до прекрасного; вчити розуміти прекрасне і спонукати учнів творити це прекрасне; виховання активної життєвої позиції та бажання нести людям радість.

    Діяльність секції спрямована на організацію, підготовку та проведення різних позакласних заходів з предмету.

   Так, учасники цієї секції залучаються до проведення літературних вечорів, які стають справжнім святом у житті школи. Вони сприяють розширенню знань з літератури, мистецтва, дають можливість удосконалювати навички роботи з книгою та додатковою літературою. Традиційними стали вечори:

- літературно -  музичний «Золота осінь»;

- тематичний «Тема кохання в літературі»;

- вечір одного жанру «Гуморина»;

— ювілейні вечори.

Залучаються учні і до проведення різноманітних літературних ігор. Так, учні старших класів можуть підготувати і провести для своїх молодших товаришів такі ігри: «Показуха», «Поле чудес», «Найрозумніший» та інші.

Традиційними стали в школі «літературні подорожі», а саме: «Подорож до країни казок О.С.Пушкіна», подорожі в літературні епохи та інші.

   Проведення різноманітних конкурсів – один із найулюбленіших видів діяльності, де учні проявляють високу активність.

   Учасники цієї секції залучаються також до організації та проведення днів літератури, мови, предметних тижнів.

Юні журналісти

    «Я не мав би права називатися вихователем, якби на кожному кроці не розкривав красу, поетичну силу, аромат, найтонші відтінки, музику слова, якби школярам не хотілося передати у слові найпотаємніше».

В.О.Сухомлинський.

     Мета: створення сприятливих умов для мовленевої практики учнів,

для оволодіння різноманітними видами та жанрами мовленевих висловлювань; формування умінь працювати з книгою, довідково-бібліографічним апаратом, газетно-журнальним матеріалом; навчання зв’язного монологічного мовлення у різноманітних жанрах усних та письмових висловлювань.

  Учні залучаються до випуску газет: «Серце Данко» (газета літературного клубу), «Стежка» (газета присвячена Василю Викову), готують тематичні газети-блискавки, працюють над різними проектами.

Результати роботи висвітлюються в шкільній газеті «Літературний вісник».  Учасники цієї секції ведуть альбом клубу «Літопис» і відповідають за оформлення збірок учнівських творчих робіт.

                                                                                        Юні музеєзнавці

   Однією з ланок позакласної роботи – є і літературно-краєзнавча робота. Історія нашого села тісно пов’язана з ім’ям білоруського письменника Василя Бикова. В 1944 році він брав участь в боях при визволенні нашого краю від німецько-фашистських загарбників. Саме з нашого села полетіла до батьків похоронка. Та доля врятувала майбутнього письменника. Цю історію знають учні школи ще з початкових класів. Але цього замало для тих, кого цікавить література. Ось і зайнялися учні вивченням архівних матеріалів, листів, публікацій, фотодокументів. Учнями школи підготовлена оглядова екскурсія: «Василь Биков і наш край». Біля кабінету зарубіжної літератури знаходиться стенд «Стежка», за змінними матеріалами якого учні школи можуть ознайомитись більш детально з життєвим і творчим шляхом В.Бикова. По вшануванню пам’яті білоруського письменника проводили такі заходи: екскурсії, літературні години, виставки-презентації творів автора, читання та обговорення творів, в яких він пише про наше село, семінар за його творами. Зараз учні працюють над поглибленим вивченням всіх документів, планують поновити листування з дружиною та сестрою письменника, готують матеріали до створення літературного музею.

Нині в школі створено меморіальну музейну кімнату «Василь Биков і наш край».

Результативність

 

  1. Підвищився інтерес учнів до предмету, любов до книги, активність учнів в позакласній роботі.

  2. Творчі роботи учнів неодноразово друкували в фахових виданнях.

  3. Проведено обласний семінар керівників РМО вчителів зарубіжної літератури та російської мови. 2008 рік.

  4. Участь в районній науково-практичнів конференції «Науково-методична робота загальноосвітнього навчального закладу: управління процесом розвитку творчої особистості вчителя». Тема виступу: «Роль педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського в розвитку творчої особистості на уроці і в позакласній роботі». 2007 рік.

  5. Участь в обласній науково-практичній конференції «Творча спадщина М.В.Гоголя: наукові та практичні засади аналітико-інтерпретаційної діяльності». 2009 рік. Тема виступу: «Елементи усної народної творчості в повісті «Ніч перед Різдвом» М.В.Гоголя».

  6. Участь в обласній науково-практичній конференції «Шляхами подвигу і слави». 2010 рік. Тема виступу: «Наша вулиця носить ім’я білоруського народного письменника Василя Бикова».

  7. ІІІ місце в районному заочному конкурсі знавців педагогіки В.О.Сухомлинського в номінації «Практичне спрямування уроку з використанням педагогіки В.О.Сухомлинського». 2008 рік.

  8. Подяка Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Наказ № 8 від2.02.2009 року.

  9. Виступ на пленарній частині районної серпневої конференції. 2009 рік. Тема: «Шкільні музеї як одна із технологій виховного процесу».

  10. Майстер-клас для вчителів школи.

  11. Керівник районної школи ППД вчителів світової літератури та російської мови.

  12. Друковані роботи в фахових виданнях.

  13. Участь в обласному конкурсі дослідницьких проектів «Освіта Кіровоградщини. Інноваційний пошук». 2010.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

bottom of page